Усе про боротьбу з дронами: системи радіоелектронної боротьби

Сучасні військові дії кардинально відрізняються від конфліктів минулого століття. У минулому основна увага приділялася піхоті й артилерії, а пізніше - танкам і авіації. Сьогодні однією з головних сил, що беруть участь у військових операціях, стали автономні бойові одиниці, керовані дистанційно. До цієї категорії належать не тільки різноманітні безпілотні літальні апарати (БПЛА), а й «розумні» високоточні боєприпаси, оснащені навігаційними системами з доступом до супутникових даних (GPS, ГЛОНАСС).

Створення високотехнологічної зброї значно прискорило розвиток систем, здатних ефективно протистояти новим загрозам. Тепер, поряд із традиційними засобами ураження, дедалі більшої значущості набувають системи радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Комплекси РЕБ відіграють важливу роль не тільки на полі бою, а й у мирний час. Вони застосовуються для захисту критично важливих об'єктів, як-от атомні станції та гідротехнічні споруди, а також підприємств стратегічного значення і значущих міжнародних заходів. Крім того, деякі комплекси РЕБ допомагають цивільній авіації та судноплавству, виконуючи функції навігаційного обладнання.

Потенціал засобів РЕБ в умовах сучасних конфліктів важко переоцінити, тому провідні світові держави активно займаються їхнім розвитком.

Що таке радіоелектронна боротьба?

Що таке РЕБ? Це не просто одна або кілька радіолокаційних станцій, що відстежують потенційно ворожі об'єкти у своїй зоні, або системи, що покривають певну ділянку, блокуючи всі радіочастоти і виводячи з ладу ворожу електроніку в цій зоні. РЕБ являє собою комплекс систем, що виконують різноманітні завдання із захисту об'єктів критичної військової та цивільної інфраструктури. Ці системи також використовуються на полі бою для придушення ворожих засобів захисту, дезорганізації управління та взаємодії між військовими підрозділами противника.

Витоки розвитку РЕБ можна простежити до російсько-японської війни, зокрема, до епізоду, що стався 15 квітня 1904 року під час атаки японців на Порт-Артур. Два японські броненосні крейсери «Касуга» і «Нісін» випустили 208 снарядів, жоден з яких не влучив у російські кораблі. Це стало можливим завдяки радіоперешкодам, створюваним броненосцем «Победа» і радіостанціями, розташованими на горі неподалік від Порт-Артура. Радіоперешкоди дезорганізували дії японських крейсерів і погіршили точність їхньої стрільби. Після цього інциденту системи радіоелектронної боротьби почали активно вдосконалюватися, але їхні цілі та завдання залишалися незмінними: дезорганізація ворожих військових з'єднань шляхом виведення з ладу каналів зв'язку, придушення їхніх засобів РЕБ і захист власних радіолокаційних систем і навігації.

Основні принципи роботи РЕБ

Радіоелектронна боротьба (РЕБ) являє собою сукупність заходів і технологій, спрямованих на забезпечення переваги в інформаційному просторі. В умовах сучасних конфліктів і військових операцій успішне використання РЕБ дає змогу значно підвищити ефективність бойових дій, а також мінімізувати втрати і ризики. Основні принципи роботи РЕБ охоплюють: виведення з ладу систем розвідки, радіоелектронний захист і радіоелектронна розвідка.

Виведення з ладу систем розвідки

Виведення з ладу систем розвідки є одним із пріоритетних завдань РЕБ. Це досягається шляхом створення перешкод і неправдивих сигналів, які ускладнюють або унеможливлюють отримання та обробку інформації противником. Таким чином, порушуються його плани і знижується ефективність координації дій.

Радіоелектронний захист

Радіоелектронний захист включає заходи щодо забезпечення стійкості власних систем зв'язку та управління до впливу радіоелектронних засобів противника. Це може включати використання спеціальних технологій і методів шифрування, які запобігають перехопленню і розшифровці повідомлень, а також застосування засобів захисту від перешкод і спрямованого придушення.

Радіоелектронна розвідка

Радіоелектронна розвідка відіграє важливу роль у виявленні та аналізі радіоелектронної активності противника. Вона дає змогу визначити місце розташування, характеристики і наміри ворожих систем зв'язку та управління, що, своєю чергою, сприяє точнішому плануванню і проведенню операцій. Радіоелектронна розвідка забезпечує своєчасне отримання критично важливої інформації, яка може визначити результат битви.

Таким чином, принципи роботи РЕБ охоплюють широкий спектр заходів і технологій, спрямованих на досягнення інформаційної переваги та забезпечення безпеки власних сил в умовах радіоелектронної протидії.

Різновид РЕБ

В арсеналі різних країн світу є безліч систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), які виконують різноманітні завдання залежно від їхніх технічних характеристик, цілей використання, умов експлуатації та інших чинників.

За радіусом дії радіоелектронні станції можна розділити на три основні групи:

• Тактичні. Ці системи мають радіус дії до 50 кілометрів і призначені для вирішення завдань на обмежених ділянках фронту. Вони захищають опорні пункти та інші об'єкти військового значення. Чим більше таких комплексів у зоні бойових дій, тим ефективніше вони можуть протидіяти безпілотним літальним апаратам.
• Оперативно-тактичні. Ці засоби РЕБ мають радіус дії до 500 кілометрів і можуть прикривати як великі ділянки фронту, так і працювати в тилу противника. Вони найчастіше представлені автономними мобільними станціями, встановленими на вантажівках і обладнаними потужними генераторами перешкод. Вони можуть взаємодіяти із супутниками, утворюючи єдину мережу. Основне застосування таких систем - відстеження ворожих ретрансляторів, повітряних цілей і блокування каналів зв'язку, а також створення підроблених станцій для передачі неправдивої інформації.
• Стратегічні. Системи радіоелектронної боротьби стратегічного рівня можуть діяти на відстані понад 500 кілометрів і ефективно протидіяти ворожим повітряним і морським засобам задовго до їхнього наближення до кордонів.

Спільна дія станцій усіх трьох типів забезпечує високий рівень захисту держави від різних загроз, починаючи від дезорієнтації безпілотних літальних апаратів до засліплення військових кораблів та авіації противника.

Також існують такі типи систем радіоелектронної боротьби: стаціонарні, що розміщуються на постійних об'єктах; окопні, призначені для використання в польових умовах; і переносні системи, які забезпечують мобільність і гнучкість в оперативних завданнях.

Стаціонарні РЕБ

Стаціонарні системи встановлюються на постійних об'єктах або в безпосередній близькості від них. Вони мають можливість дистанційного керування і призначені для протидії електронним загрозам, таким як безпілотні літальні апарати (БПЛА). Основна перевага полягає в їхній безперервній роботі та широкому охопленні території, що захищається. Вони можуть ефективно захищати ключову військову інфраструктуру, таку як бази, аеродроми та важливі комунікаційні мережі.

Однак слід зазначити й недоліки, що включають їхню відносну нерухомість і вразливість перед діями противника з точною розвідкою. Крім того, для встановлення та обслуговування стаціонарних систем потрібен значний час і ресурси.

Окопні РЕБ

Окопні системи призначені для використання в польових умовах. Вони мають низку характеристик, що роблять їх ефективними в боротьбі з сучасними електронними загрозами. Їхня мобільність і можливість оперативного розміщення поблизу активних зон військових дій є значущими перевагами. Окопні системи можуть забезпечити надійний захист об'єктів військової інфраструктури, таких як опорні пункти, ротні укріплення та угруповання військ на передовій.

Проте, до недоліків таких систем можна віднести обмежений радіус дії і залежність від місцевості для ефективної роботи. Вони також можуть бути вразливими для протидії противника за наявності точної розвідки і застосування засобів антирадіолокації.

Переносні системи РЕБ

Переносні системи призначені для мобільного використання на різних типах рухомої техніки або прямо на бійцях. Вони мають високу мобільність і гнучкість у розгортанні, що дає змогу оперативно застосовувати їх у різних тактичних ситуаціях. Переносні системи можуть забезпечити ефективний захист від БПЛА і придушення електронної активності ворожих сил.

Однією з основних переваг переносних систем є їхня висока мобільність, що дає змогу оперативно реагувати на мінливі тактичні ситуації та розгортати їх у потрібних точках бою. Вони також відрізняються відносною легкістю і компактністю, що робить їх зручними у використанні.

Проте, у переносних систем є обмеження щодо дальності дії та потужності порівняно зі стаціонарними комплексами. Вони також можуть бути менш ефективними в умовах високої мобільності та активності противника.

Сфера застосування переносних систем електронної боротьби включає тактичні операції на передовій, спеціальні завдання розвідки і диверсійні операції. Вони також можуть використовуватися для захисту невеликих груп бійців і перехоплення комунікацій противника на невеликих відстанях.

Як встановлюють РЕБ?

У царині електронної боротьби (ЕБ) методи розгортання систем електронного придушення (ЕП) сильно різняться залежно від їхнього типу, класу та структурних особливостей. Стаціонарні комплекси стратегічно позиціонуються для уникнення виявлення під час ворожої повітряної розвідки. Ретельно замасковані та стратегічно розміщені для мінімізації свого радіолокаційного сліду, ці комплекси прагнуть уникнути виявлення та пеленгації ворожими силами.

Мобільні системи, з іншого боку, мають різноманітний арсенал колісної бази. Це можуть бути причепи, вантажівки, пікапи або броньовані машини. Це найбільш адаптивні та непомітні станції ЕП, здатні виконувати різноманітні бойові завдання на будь-якому театрі операцій завдяки своїй маневреності.

Пасивні дипольні відбивачі, своєю чергою, доставляються на оперативну зону різними способами. Їх можна скидати з літаків або запускати як снаряди з різних артилерійських систем. Ці методи розгортання дають змогу віддалено створювати засоби електронної боротьби, мінімізуючи ризик для військовослужбовців.

Окрему групу становлять модулі та станції РЕП, встановлені на літаках і кораблях. Попри відсутність значного флоту та обмежену кількість вітчизняної авіації, Україна активно займається розробкою цих засобів електронної боротьби.

Траншеї встановлюються за 50-100 метрів від об'єкта (наприклад, бункер або опорний пункт). Оператори маневрують технікою для укриття або переміщення в безпечне місце. У разі пеленгації станції та її знищення оператор залишається неушкодженим.

Індивідуальні пристрої електронної боротьби надягають поверх бронежилета. Під час роботи вони створюють електромагнітне поле в невеликому радіусі (100-300 метрів), ефективно заважаючи FPV-дронам. Коли літаючий об'єкт входить у зону перешкод, ворожий оператор втрачає відеопотік, що призводить до зміни траєкторії дрона або його падіння на землю.

Вартість різних видів РЕБ

Під час обговорення вартості систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) важливо заглибитися в різні чинники, що впливають на їхню ціну. Складність такого обладнання, починаючи від його класу до технічних характеристик, значно впливає на його вартість. Наприклад, високопотужні мобільні системи на оперативно-тактичному рівні можуть коштувати мільйони доларів, причому точні цифри часто залишаються нерозкритими. Однак існують грубі оцінки, особливо ті, що стосуються російських систем РЕБ, знищених українською армією.

У таблиці нижче представлені приблизні ціни на основні варіанти систем РЕБ.

Поради щодо вибору засобу для радіоелектронної боротьби

При виборі засобу для радіоелектронної боротьби важливо почати з визначення ваших потреб і загроз, яким ви хочете запобігти. Потім вивчіть технічні характеристики різних систем і виберіть найбільш підходяще обладнання, враховуючи ваш бюджет. Зверніть увагу на сумісність з іншими системами і проведіть дослідження ринку, щоб порівняти різні варіанти. Не забувайте звернутися за консультацією до фахівців, щоб отримати додаткові рекомендації та зробити усвідомлений вибір.

Купити або замовити системи реб можна недорого в інтернет-магазині NADZOR для військових підрозділів. Така покупка забезпечить надійне прикриття, зберігаючи при цьому найцінніше - життя.